Суперечка про заставу рідко стосується однієї подряпини. Здебільшого вона про те, чи може хтось показати, як житло виглядало на початку, як воно виглядало наприкінці й про що сторони домовилися між цими моментами. Запис про виселення відповідає на ці три запитання по черзі.

Відштовхуйтеся від стану на заселення, а не від пам’яті. Пройдіть кімнатами в тому самому порядку й фотографуйте ті самі місця з порівнянних позицій, щоб кожну зміну можна було зіставити з попереднім фото. Робіть огляд ближче до дня повернення ключів; довга перерва дає змогу стверджувати, що щось сталося вже після виїзду орендаря.

Описуйте те, що бачите, а не те, що висновуєте. «Відкол близько 2 см, лівий нижній кут ванни» допомагає обом сторонам більше, ніж «пошкоджена ванна». Звичайне зношення, як-от вигоріла фарба чи дрібні сліди щоденного користування, розглядайте окремо від пошкоджень і зазначайте, які елементи вже були зафіксовані під час заселення. Що вважається звичайним зношенням і що можна утримати, залежить від договору та місцевого законодавства.

Якщо пропонують утримання, додайте те, що його підтверджує: фото того самого місця на заселення й на виселення та будь-який кошторис чи рахунок. Запросіть іншу сторону додати свою думку й зберігайте обидві позиції в записі, а не перезаписуйте одну. Перевірте строки чи правила деталізації, що діють там, де розташоване житло.

Завершіть запис датою повернення ключів і показань лічильників, сумою застави, поверненою чи утриманою, та датою повернення. Tensu може зберігати докази огляду й результат разом, але не ухвалює рішень про утримання та не переказує гроші.